Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Цей день має ще одну назву – Пасха. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. Великдень – найбільше християнське свято, дата якого щороку змінюється. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови «Пасха» – «проходження повз, позбавлення». Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов’язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.
Церковні перекази нам говорять про те, що коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки посвятив мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Але знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук «правосуддя». Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, а римський намісник Понтій Пилат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками. Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пилата тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й недуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, – і Син Божий воскрес. Протягом 40 днів після свого чудесного воскресіння він являвся спочатку Марії Магдалені, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя.
Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому великодні свята й тривають протягом сорока днів. Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних «запобіжних» засобів, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя і на здоров’я.
Підготовка до свята
До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна «прислуховуватися» до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.
З початком першої седмиці поста дбайливі господині починають збирати цибулинне перо, яке краще за всякий імпортний порошок зафарбовує яйце в найправильніший густий червоно-коричневий колір. Розфарбовування пасхального яйця – це справжнісіньке мистецтво. Художники-мініатюристи здатні зобразити на опуклій поверхні храми і монастирі, фантастичні букети, небесні світила, ліс, степ і гори, святих і ангелів. Тільки весь цей живопис – це вплив Заходу, а справжнє пасхальне яйце завжди фарбується цибулинним пером.
Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. Також в цей день всі прибирають та очищаються від бруду.
У Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не їсти.
У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.
У ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину Воскрес!». Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, сала тощо. Після церковної служби віруючі розходяться по домівках і починають розговлятися (говіти – постити, відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді й причастя, сповідатися, причащатися). Розговляються насамперед свяченим яйцем та паскою.
Великодній тиждень – Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння:
«…Христос воскресе із мертвих і смертію смерть подолав!».
.
