1944 року відбулись найбільш трагічні події в історії кримськотатарського народу. Події, пов’язані з насильницьким виселенням з історичної батьківщини – Криму. Саме в цей день у вже звільненому від німецьких військ Криму розпочалася операція військ НКВС по депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція проводилась відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар» у якій наводились абсурдні звинувачення кримськотатарського народу у масовому зрадництві, колабораціонізмі та дезертирстві, але при цьому не наводилось жодних доказів означених фактів. Наслідки депортації вражають: усього за 3 дні було виселено понад 200 тисяч корінних жителів Криму, з яких загинуло близько 30 тисяч кримських татар через голод і хвороби.
20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення у її складі https://zakon.rada.gov.ua/go/1140-18 .
З метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав Указом Президента України від 14 травня 2014 року № 472/2014 було встановлено в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щороку 18 травня https://www.president.gov.ua/documents/4722014-17238
З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки.
Світла пам’ять десяткам тисяч невинних жертв кримськотатарського народу, які загинули унаслідок депортації 1944 року!
