18 травня 1944 року відбулись найбільш трагічні події в історії кримськотатарського народу. Саме в цей день у вже звільненому від німецьких військ Криму розпочалася операція військ НКВС по депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція проводилась відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар» у якій наводились абсурдні звинувачення кримськотатарського народу у масовому зрадництві, колабораціонізмі та дезертирстві, але при цьому не наводилось жодних доказів означених фактів.
Десятиліття кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю. Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення у її складі. З метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента України від 14 травня 2014 року № 472/2014 було встановлено в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щороку 18 травня.
Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.
Детальніше про депортацію кримськотатарського народу за посиланням: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/18-travnya-den-pamyati-zhertv-deportaciyi-krymskotatarskogo-narod
