Щорічно 23 серпня, напередодні Дня Незалежності, ми вшановуємо один з трьох символів суверенітету нашої держави – Державний Прапор України. Це свято засноване з метою виховання поваги громадян до державних символів України. На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.
Щороку в День Державного Прапора України проходять урочисті церемонії підняття головного прапора, круглі столи, конференції та вручення паспортів юним громадянам України, які досягли значних успіхів у різних сферах.
За традицією, День прапора України святкують підняттям стяга всією державою. Він майорить на будівлях влади, з вікон, підіймають його й за кордоном. Цьогоріч увесь світ побачить ще більше прапорів України.
Державний Прапор України – це стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Немає офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий. Найпопулярніше “народне” тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта – золоте пшеничне поле під ним.
Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи – вогонь і воду. А по релігійному трактуванню жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій – все земне.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та працівник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму.
Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
У повазі до національних символів проявляються громадянська самосвідомість, вміння і готовність об’єднати сили і подолати будь-які перешкоди, вирішити завдання будь-якої складності. Саме в цьому полягає справжній патріотизм, любов до своєї великої Батьківщини, гордість за свою історію. За відносно невеликий період становлення України, державний прапор став відомий у всьому світі. Сьогодні від кожного з нас залежить, щоб це визнання тільки зміцнювалося, адже це визначає авторитет нашої країни, авторитет державної символіки.
Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної, вільної, неподільної і могутньої України. Миру і процвітання нашій Державі!
ВІТАЄМО З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Бажаємо всім українцям миру, щастя, благополуччя, успіхів в роботі і у всіх починаннях на благо Вітчизни! Бажаю всім нам бути гідними пам’яті наших попередників, які працею, здоров’ям, а деколи і своїм життям створювали славу і велич Державного прапора країни! Зі святом вас, дорогі українці!
Бажаю злагоди, сил та натхнення, успіхів у роботі на благо нашої країни! Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної, вільної, неподільної і могутньої України. Миру і процвітання нашій Державі!
Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджено Верховною Радою України.
