БЕЗІМЕННА ВИСОТА
1943 рік. До 139-ї Стрілецької дивізії в Калузькій області прибуло поповнення добровольців із Сибіру. У ніч на 14 вересня вісімнадцять із них погодилися взяти безіменну висоту біля села Рубіженка. Це ключова позиція на підступах до Десни з потужною німецькою обороною. Гітлерівці підтягли сили. Вісімнадцятьом бійцям довелося прийняти бій із кількома сотнями противників. Вони билися відчайдушно декілька годин, вижили тільки двоє. Костянтин Власов потрапив у полон, із якого йому вдалося втекти. Герасима Лапіна знайшли на полі бою ще живим серед загиблих.
Поет Михайло Матусовський воював на тій же ділянці фронту. Через 20 років він розповів цю історію режисерові Володимиру Басову, той якраз працював над фільмом «Тиша» і запропонував Михайлу Матусовському написати слова до пісні для фільму. Через кілька днів текст був готовий, а от мелодію композитор Веніамін Баснер переписував тричі, поки музика не прийшла сама в поїзді. У композитора не виявилося жодного клаптика паперу, довелося всю дорогу наспівувати, щоб не забути мелодію. Фільм «Тиша» вийшов 1963 року, фінальна пісня дістала всенародне визнання. Першим її виконав Лев Барашков. Згодом виконавцями пісні були: Борис Штоколов, Юрій Гуляєв, Едуард Хіль, Юрій Богатиков, Ренат Ібрагімов, Дмитро Хворостовський, Віктор Рибін, Сергій Мазаєв, Микола Фоменко, Йосип Кобзон.
1967 року під час запису «Блакитного вогника» цю композицію заспівав Юрій Гуляєв, а поруч з ним були Костянтин Власов і Герасим Лапін, ті двоє чоловіків, що лишилися після запеклого бою в живих із вісімнадцяти бійців.
