16 лютого 1943 року в ході операції «Зірка» вперше було визволено місто Харків від німецько-фашистських загарбників. Бої під Харковом носили характер сучасної маневрової війни, тому цю битву так люблять історики різних країн. Під час звільнення Харкова солдати й офіцери Червоної армії виявляли неймовірний героїзм та мужність.
Місто почало налагоджувати мирне життя. Знов запрацювали лікарні та школи. Спішно вирішувалося питання про водопостачання, постачання жителів продуктами харчування та пальним.
На 1 березня в місті працювало 13 лікарень і 20 шпиталів, 17 поліклінік, 7 амбулаторій та 4 диспансери. Станція швидкої допомоги також працювала, але у неї в наявності був тільки один автомобіль.
На 6 березня працювало 50 шкіл, в яких навчалося 16875 дітей. 37 із них мали викладання українською мовою. Були відкриті всі 18 бібліотек міста, працював бібколектор.
І хоча у березні Червона армія знову втратила місто, для вермахту ця битва стала останньою операцією у стилі бліцкригу.
16 лютого 1943 року не судилося стати днем остаточного звільнення Харкова від німецьких окупантів. Цим днем стало 23 серпня 1943-го. Проте пам’ять про перших визволителів і захисників міста живе в серцях харків’ян. Вулиці міста носять імена генерала Рибалка (3-я танкова армія), майора Ахсарова (340-ва стрілецька дивізія), полковника Танкопія (17-та окрема бригада НКВД), лейтенанта Широніна (25-та гвардійська стрілецька дивізія), надпоручика Яроша – першого іноземця, який став Героєм Радянського Союзу.
